У 1873 році муніципальний Обердеблінга ухвалив рішення створити гімназію. Але з різних причин певний час цей проєкт реалізувати не виходило. Лише в 1880 році після заснування “Verein zur Errichtung eines Gymnasiums in Ober-Döbling” почалося конкретне планування, пише vienna1.one.
У серпні 1885 року місцева рада Обердеблінга все ж взялася за зведення школи. У вересні цього ж року муніципальну гімназію відкрив заступник мера Деблінга Теодор Райш. Перші заняття розпочалися в день відкриття. Однак постійної будівлі у гімназії не було, і перший клас розмістився в початковій школі на Панцергассе. Цей клас складався з 49 учнів, з них 33 були римськими католиками. Більшість учнів мешкали в Деблінгу, 7 – у Верінгу, і 9 в інших частинах сучасного 19-го округу.
Будівництво будівлі гімназії
1 лютого 1887 року муніципальна рада Обердеблінга ухвалила рішення, звести будівлю для гімназії на ділянці промислового магната Якоба Куффнера. Чоловік безплатно надав територію під забудову на Фельдгассе.
Будівництво розпочали 22 лютого 1887 року і завершили всього через 5 місяців. У 1890 році передмістя увійшло до складу Відня, будівля гімназії на короткий час перейшла у власність муніципалітету Відня, а в 1894 році була передана під управління держави.
Цього ж року вулицю Фельдгассе було перейменовано на Гімназіумштрассе.
Гімназія в Першу світову війну
Після початку Першої світової війни більшість учнів 8 класу пішли добровольцями на фронт. У вересні 1914 року будівлю гімназії переобладнали під військовий госпіталь, а заняття проводили в будівлі середньої школи на Кроттенбахштрассе. Уроки проводилися щодня, неділя була вихідним днем. З 28 лютого 1916 року гімназія повернулася у свою колишню будівлю на Гімназіумштрассе, оскільки військовий госпіталь розформували.
У 1918 році навчальний заклад закінчив Вольфганг Паулі, який згодом став лауреатом Нобелівської премії з фізики, Ріхард Кун, відзначений Нобелівською премією з хімії у 1938 році.
У 1920 році державна гімназія була перейменована на “Bundesgymnasium”.
Варто зазначити, що в повоєнні роки в гімназії почалися труднощі.
У період з 1922 року по 1923 рік у гімназії навчалося 326 дітей, серед них було 53 дівчинки. У 1923 році в закладі почала працювати перша вчителька, яка викладала фізичне виховання для дівчаток. Однак спроби спільного навчання дівчаток і хлопчиків перервала австрофашистська і націонал-соціалістична диктатура.
Гімназія в період Другої світової війни
Аншлюс націонал-соціалістичної Німеччини негативно позначився на гімназії. Однак майже всі вчителі до 1938 року вже були нелегальними націонал-соціалістами. Невдовзі австрофашистського директора гімназії відправили у відставку і замінили на націонал-соціаліста.
Сумною датою в історії навчального закладу було 29 квітня 1938 року, тоді з гімназії виключили й вбили 104 учнів єврейської національності.
У 1942 році учнів 6-7 класів призвали на службу як помічників військово-повітряних сил. Взимку 1944 року навчання в гімназії остаточно припинилося.
Після закінчення Другої світової війни в навчальному закладі змінився вчительський склад. Роки відновлення виявилися дуже важкими, знизилася кількість учнів. Лише тільки в 1971 році зросла кількість учнів. У зв’язку з цим створили шкільний павільйон.
У 1944 році гімназія на 2 роки переїхала на шкільний корабель “Bertha von Suttner”. У той період проводилася реконструкція будівлі. Урочисте відкриття нової будівлі гімназії відбулося в жовтні 1996 року в присутності федеральної міністерки освіти та культури Елізабет Герер.