У 1932 році у Відні на Маріяхільферштрассе відкрився “Der Hermes-Schuhpalast”, взуттєвий магазин, який пропонував своїм покупцям величезний асортимент товару. З перших днів він мав велику популярність серед містян, адже йому не було рівних, пише vienna1.one.
Найкращий магазин у Відні
Дім взуття “Гермес”, що відчинив свої двері 26 квітня 1932 року, був флагманським магазином віденської компанії “Hermes F. Hulles Schuhhandelsgesellschaft”. Він став третьою за величиною мережею взуттєвих магазинів в Австрії.
За два роки до його відкриття місцева газета “Der Abend” писала, що величезну кутову будівлю, розташовану навпроти універмагу “Stafa”, яка раніше належала “Creditanstalt”, придбала компанія “Hermes F. Hulles Schuhhandelsgesellschaft” за 100 000 доларів.
Незабаром почалася модернізація. Плануванням і оформленням інтер’єру займався місцевий архітектор Леопольд Лібл, який раніше встиг прославитися оформленням інших міських будівель.
Газета “Kleine Volks-Zeitung” повідомляла, що будівля “Der Hermes-Schuhpalast” вирізнялася з-поміж інших завдяки своїм величезним вітринам, які слугували сполучними ланками магазину і вулиці. На той час ці великі конструкції не були поширеними, тому добре привертали увагу людей. Завдяки вітрині перехожі могли легко роздивитися асортимент.
Деталі експозиції також були ідеальними: скляні панелі легко підіймалися і складалися за допомогою простого кривошипного механізму. Оздоблення підлоги та стін дуже добре гармоніювало одне з одним, створюючи атмосферу шику та багатства.
Інтер’єр нового магазину вражав: багато світла, плавні лінії. Перший і другий поверхи були повністю оздоблені склом у поєднанні з металевими прутами. Гарним доповненням до цього слугували широкі сходи. На антресольному поверсі облаштували дитячу ігрову кімнату, в якій було багато іграшок.
У нічний час “Der Hermes-Schuhpalast” сяяв завдяки неоновій підсвітці, виготовленій компанією “Elin”, яка раніше оснастила цією технологією численні місцеві магазини. Для дому взуття компанія розробила унікальний дизайн неонової вивіски, в якому літери рухалися по рейках і тому за потреби легко замінювалися. Таким чином, це давало змогу в найкоротші терміни створювати актуальні слогани й тим самим привертати увагу покупців.
Усередині магазину було багато стільців та табуретів виготовлених з трубчастої сталі. Меблі з цього матеріалу на той момент тільки з’явилися і вважалися ультрасучасними, естетичними. Вони не збирали бруд, пил і легко чистилися. Підлога, сходові проступи в “Der Hermes-Schuhpalast” були оформлені синім і сірим лінолеумом. Поєднання кольорового лінолеуму з міцною металевою окантовкою було ідеальним.
Професійний сервіс
Асортимент взуття різного кольору, стилю, цінового діапазону був величезний. Також у магазині створили відділ панчішно-шкарпеткових виробів, мануальний кабінет зі спеціальним обладнанням, яке давало змогу перевірити правильність посадки взуття на нозі. Якщо була необхідність, клієнти могли проконсультуватися з ортопедом, який надавав свої послуги в мануальному кабінеті. У дитячій ігровій зоні працювали педагоги, вони розважали малюків і давали можливість їхнім батькам насолодитися покупками.
Попри дивовижну архітектуру, великий і різноманітний асортимент товарів і послуг, дім взуття піддавався різкій критиці. Ходили чутки, що співробітників змушували багато працювати, а платили їм мало. За будь-який протест їх жорстоко карали — звільняли й не видавали зарплату. Однак, правда це чи вигадка, невідомо.
“Гермес” розвивався, у ньому постійно були довжелезні черги, адже кожен бажав порадувати себе новою парою стильного взуття. У 1938 році до влади прийшли націонал-соціалісти, які своєю політикою привели дім взуття до краху.