Віденське пиво вважається одним з найсмачніших, особливо люди віддають перевагу лагеру (вид пива низового бродіння), яке почали виробляти на сімейній пивоварні “Schwechat”. Про те, як вона розвивалася, особливості пивоваріння читайте далі тут vienna1.one.
З чого все починалося?
Історія пивоварні та її легендарного пива “Schwechater” розпочалася в 1760 році. Цього року Франц Антон Дреєр у пошуках хорошого життя приїхав до Відня працювати офіціантом. Незабаром він орендував пивоварню “Ober-Lanzendorf”.
У 1782 році Франц орендував ще одну пивоварню “Im unteren Werd” і кілька полів. Бізнес пішов добре, зрозумівши, що можна досягти успіху, чоловік за 19000 гульденів купує пивоварню “Klein-Schwechat” разом з 46 акрами землі.
У віці 80 років Франц Дреєр помирає. Бізнес переходить до рук його дружини, яка ледь змогла врятувати його від банкрутства. Вона продовжувала керувати пивоварнею і лише в 1840 році продала її Антону Дреєру молодшому за 24 000 гульденів. Антону, синові Франца, видалося нелегко, йому довелося боротися за пивоварню, щоб вона стала лідером пивоваріння в 19 столітті.
Виробництво лагера
У 1841 році під керівництвом Антона Дреєра в броварні зварили перше світле пиво низового бродіння, яке зброджувалося за низької температури. Незабаром йому дали назву лагер через те, що воно зберігалося в холодних підвалах пивоварні.
На момент свого виходу це пиво отримало успіх практично у всіх віденських пабах, поклавши початок історії розвитку пивоварні “Schwechat”. Дуже скоро світле віденське пиво, вироблене за методом низового бродіння, отримало всесвітню популярність.
Величезний успіх віденського лагера звареного в “Schwechat” пояснюється використанням інноваційного обладнання. Дреєр був першим пивоваром, який використовував у роботі термометр і цукрометр. У 1850 році на пивоварні було встановлено паровий двигун, який нині перебуває у Віденському технічному музеї.
Усього 4 основні елементи — залізо, обладнання, вугілля і парова енергія стали для Дреєра передумовою для переходу до промислових методів виробництва.
У цей період він купує велику територію землі у Швехаті, щоб розширити свої потужності та облаштувати на ній додаткові складські приміщення для зберігання пива.
Розвиток сімейного бізнесу
У 1860 році пивоварня “Schwechat” стає однією з найбільших у Європі. Діжки з “Klein Schwechater Lager” постачають далеко за межі Європи. У 1859 році Дреєр купив богемську пивоварню “Michelob”, а в 1862 році броварню “Steinbruch/Kobanya” в Будапешті. У 1869 році третім його дочірнім підприємством стала придбана пивоварня в Трієсті.
Скрізь, куди імпортувалося світле пиво з “Schwechat”, воно отримувало похвалу. Варто зазначити, що з 1862 року хмільний напій, зварений на пивоварні Дреєра, представляли на Лондонській виставці.
Пиво Дреєра куштував навіть сам імператор Франц-Йосиф. У 1861 році він відвідав пивоварню “Schwechat”.
У 1863 році Дреєр пішов з життя, пивоварня перейшла під керівництво Франца Антона Айха та Августа Дайглмайра. Вони успішно розвивали “Schwechat”. У 1867 році пиво було представлено на Всесвітній виставці, яка проходила в Парижі. Тоді вперше величезні діжки з пивом привезли в залізничних вагонах-рефрижераторах.
У Антона Дреєра був син Антон молодший. На момент смерті батька йому виповнилося 14 років, тому бізнес довірили тимчасовому керівництву до його повноліття. До того часу він пройшов навчання пивоваріння за кордоном.
У 1870 році Антон Дреєр молодший почав керувати сімейним бізнесом. Незабаром він придбав величезні території землі в Австрії, Богемії, Моравії, що дало йому змогу вирощувати сировину для виробництва і розводити худобу.
“Schwechat” у Першу світову війну
Незабаром пивоварня “St. Marx”, що належала родині Маркхоф, стала серйозним конкурентом для “Schwechat”. У 1913 році “Schwechat” об’єднується з “St. Marx” і пивоварнею “Simmering”, у результаті утворюється “Vereinigte Brauereien Schwechat, St. Marx, Simmering – Dreher, Mautner, Meichl Aktiengesellschaft”.
У період Першої світової війни власникам доводиться платити великі податки. Обсяг виробництва пива впав з 1,25 мільйона гектолітрів до 94200 гектолітрів. Завод займається випуском пива для військових. На пивоварному заводі у Швехаті створюється військовий госпіталь на 80 осіб.
Кінець сімейної династії
У 1921 році Антон Дреєр молодший помирає. Після його смерті заводом починає керувати його син Антон Ойген Дреєр. Однак у 1925 році він пішов з життя. Це означало, що в роду Дреєрів більше нікого не залишилося.
У період з 1927 року по 1928 рік пивоварня мала назву “Vereinigte Brauereien Schwechat, St. Marx, Simmering, Hütteldorf – Dreher, Mautner, Meichl Aktiengesellschaft”. Нею почав керувати Конрад Шнеебергер. Під його керівництвом її почали перетворювати на завод, провели будівництво, модернізацію обладнання.
Під час Другої світової війни через нестачу сировини вариться тільки зерновий лагер, відомий як “Brauerschwitz”. У період Другої світової війни пивоварню “Schwechat” повністю зруйнували. Після закінчення воєнних дій почалася її реконструкція.
На початку 1950 року пивоварня “Nussdorf” стає частиною “Schwechat”. У 1978 році компанія “Brauerei Schwechat AG” входить до складу “Österreichische Brau AG”. Через 20 років “Österreichische Brau AG” і “Steirerbrau AG” об’єднуються в “Brau Union Österreich AG”.
Після 1978 року стара будівля пивоварні стала занедбаною. Пивоварня в новій будівлі стала великим заводом з передовим обладнанням “Brau Union Österreich AG”.