Ім’я Людвіга Вітгенштейна відоме в усьому світі. Він є засновником теорії ідеальної мови та концепції логічного автоматизму. Однак спочатку, чоловік працював у простій сільській школі. Отриманий досвід не тільки позитивно позначився на його філософії, а й довів, що людина з високим інтелектом може бути хорошим викладачем, пише vienna1.one.
Складне дитинство
Народився Людвіг у квітні у 1889 році у Відні. Він не єдина дитина в сім’ї, крім нього було ще 8 братів та сестер. Батько хлопчика був магнатом, а мати — домогосподаркою. Не довіряючи шкільній освіті, батьки наймали вчителів, які навчали дітей вдома. Голова сімейства був суворою, непохитною людиною, що дуже негативно позначалося на всіх. Троє з 5 дітей наклали на себе руки, не витримавши постійного морального тиску. Старшого сина Ганса вважали генієм. Однак він утік до Америки й помер за загадкових обставин.
Після цих негативних ситуацій батько трішки змінив своє ставлення до близьких людей і дозволив Людвігу навчатися в державній школі. Хлопчик був дуже замкнутим, з великими труднощами він знаходив спільну мову з однолітками, які постійно насміхалися над ним. Навчаючись у “Technische Hochschule Berlin”, Людвіг зацікавився інженерною справою та авіаконструюванням. У 1908 році він отримав диплом у Манчестерському університеті Вікторії.
Кар’єра вчителя
У 1914 році Людвіг поїхав добровольцем на фронт. Через 3 роки він потрапив у полон, за час в ув’язненні написав “Логіко-філософський тракт”. Прийшовши з війни, чоловік почав працювати в сільській школі.
Рішення Вітгенштейна стати вчителем було добре обдумане. Завдяки роботі він зміг врятуватися від затяжної депресії. Одразу після закінчення курсів для вчителів початкових класів, молодий фахівець поїхав до Альп, де пробув 6 років.
Людвіг був дуже вимогливим до себе та інших. У школі викладав різні предмети — від математики до малювання та природознавства. В основі його підходу лежало комплексне навчання: тобто кожна тема міцно пов’язана з іншою. День починався з уроків математики, де вчитель давав дітям розв’язувати складні задачі.
У викладання предметів Вітгенштейн вкладав багато енергії. Наприклад, урок математики він проводив у набагато більшому обсязі, ніж передбачала програма, сконструював разом з учнями парову машину. Зі своїм класом Людвіг часто їздив на екскурсії. Там він розповідав дітям про архітектурні стилі, різні механізми. На зворотному шляху, пробираючись через ліс, учні збирали зразки каміння, рослин. Учитель завжди намагався пояснити на конкретних прикладах.
Діти поважали Вітгенштейна, попри те, що він був дуже вимогливий. Але, іноді вчитель переходив дозволені межі. Часто карав учнів за непослух і пропуски уроків. Якось трапився інцидент, який змусив Людвіга піти зі школи. Він завдав кілька ударів по голові учневі, після чого той знепритомнів. Батьки хлопчика подали на вчителя до суду, після чого він звільнився.
Щоб відійти від неприємностей Людвіг почав працювати садівником у монастирі. Потім майбутній учений знову зайнявся педагогікою в навчальному закладі неподалік Траттенбаха. Тут він написав дитячий словник вимови та орфографії.
Освоєння філософії
У 1926 році Вітгенштейн повернувся до роботи над “Логіко-філософським трактом”. До неї увійшло 7 афоризмів, доповнених поясненнями. Основна ідея полягала в ідентичності структури мови та світу. У розумінні філософа він складається не з об’єктів, а з фактів. Речення — це мовна одиниця. Виходячи з оновленої концепції, завдання філософії полягало у створенні чітких правил використання мовних одиниць.
Як засновник течії лінгвістичної філософії Вітгенштейн справив величезний вплив на формування англо-американської філософії. Ба більше, на його ідеях створили теорію логічного позитивізму.
У 1939 році вчений отримав британське громадянство і знову повернувся до викладання. Він почав читати лекції з математики та філософії в Кембридзькому університеті.
У 1951 році Людвіг Вітгенштейн пішов з життя, залишивши за собою важливі праці, які дотепер активно використовуються сучасниками.